кістковий

-а́, -е́.

Прикм. до кістка 1). || Якого добувають, виготовляють із кісток.

••

Кісткова́ мозо́ля — регенераторне тканинне утворення, що забезпечує зростання кісткових фрагментів при порушенні цілісності кістки.

Кісткова́ пла́стика — хірургічна операція, яка виконується з метою відновлення цілісності або зміни форми кістки.

Кісткова́ ткани́на — тканина тіла скелетних, яка складається з кісткових клітин і міжклітинної речовини.

Кісткови́й лабіри́нт — кістковий утвір, що розміщений між внутрішнім слуховим проходом з медіального боку і барабанною порожниною – з латерального.

Кісткови́й мо́зок — орган кровотворення і біологічного захисту організму, розміщений у губчастій речовині кісток і в кістковомозкових порожнинах.

Кісткови́й шов — хірургічне з'єднання кісткових фрагментів при переломі, остеотомії.